От виникає у більшості людей, таке питання:
Для чого ми на світі існуєм?, За що нам така мука?
З моєї точки зору, людина живе на світі для випробування,як усім відомо
нам дав його Бог. Але для чого це випробування?
Якщо таке випробування призводить до самогубств, вбивств, насилля і т.д.
Але яке конктретно випробування є страшним та тяжким?
На першому місці із випробувань це "Любов". Деякий відсоток людей невірить в любов,
пояснення тут одне: Той хто незміг ще найти ту людину та багато раз помилявся у наслідок
получивши лише страждання, та перестають вірити в неї. Для одних це кінець, для інших це аж ніяк
не кінець, а починають жити тільки в користь собі, таких людей ми можемо назвати Самолюбами.
Ці страждання в цих непростих стосунках існують лиш тому, що немає ідеалу, все одно як би людям
небуло разом добре, завжди найдеться хотяб один мінус, ізза якого в гіршому випадку люди розходяться або через ревність доходить до фізичної розправи
та починають шукати ту людину в якій немає тих мінусів, яких вона пізнала в попередньому партнері.
Інколи в наслідок людина неможе найти кращого партнера за попереднього, але коли усвідомлює що вона
кращого ненайде, робить спроби повернути все назад але незавжди це доходить до мети.І тоді людина починає страждати
та критикувати самого себе та розуміти які помилки вона зробила але з часом все проходить але й незавжди воно проходить
без наслідків...
Основною думкою є те, що людинна повинна прожити це життя стараючись менше взяти гріхів на душу.
Той хто пройшов це життя по правилам релігії як належить, то як нам Відомо усім тим людям ворота у Рай будуть відкриті...
Але на цей час мало хто дотримується того. Більшість людей чинять гріхи та забувають про них.
Тому що через усі проблеми людина починає розчаровуватись у самому Богові.
Думаю одна із цих думок виникала у вас самих!:
-Чому Бог допустив таке? -Чому Бог необерігає нас від нещастя? -Взагалі Бог існує? -Я неможу вже так жити допоможи Господе!!!
Ці питання виникають у кожної другої людини кожного дня.