Як хочеться все забути,
забути всі обіди, та незгоди
і нажаль, ті прекрасні моменти
в яких ми були щасливі,
хоча ні, неможу і нехочу
забувати ці чудові миті.
Я краще їх відкладу вдаль.
І блукаючи по місту,
побачивши тебе так і хочеться
підійти, обняти і сказати
"Привіт, Як діла?"
но нажаль непідійду, необнімлю,
стали ми один одному незнакомцями,
розминаючись споминатиму,
і в голові буду прокрутювати
ті прекрасні моменти,
які не зміг забути.
І ось, минуло пару років.
Я йду із дівчиною,
за руку по місту,
і знову бачу тебе,
но вже небуду горіти
бажанням підійти до тебе,
я забув твій вираз обличчя
і тебе невпізнав.
но обличчя буде здаватися
знакомим, і буду споминати
но розум зупинить цей процес,
і він просто мені скаже "Де-жа-вю"
Я вже не згадаю ті прекрасні миті.
в мене буде нове життя,
а прошле останеться позаді.
Но в глубині, моя душа
тебе впізнає і пригадає ті
прекрасні моменти,
які здавалися забутими.