ми прийшли сюди поховати кохання.
чорна сукня скорботи, вуаль заперечень...
чорна кава слів, вишкрібаючих пам'ять
сигаретний дим, неначе жаль недоречний.
ми дивились у вічі - вона зітхала,
доріканнями ранили - сотні істерик.
і здавалось мені надзвичайно мало
зневіряти в байдужості власні химери.
нам безвихідь - в кавовій гущі прикмета...
кожен мружив очі - ховалися погляди.
і хотілось життєву сторінку стерти,
не приходить туди, де вмирають спогади.
так холонули руки - дотик кохання,
завмирала цяткою синя квітка вени...
ми кидали їй троянди слів на пам'ять
і вертались, спустошені, в світ цей окремо...
поховати кохання
| Комментариев: 4
- Показаны все комментарии. Показать только
- позитивные,
- нейтральные,
- негативные.
- Сортировать по дате.
-
обожаю стихи на украинском!+2Юланчик: ну хоть комусь сподобалось)#Написала malina
-
каламутне щось таке0#Написал аноним
-
красиво. дійсно поетично...0Юланчик: дуже дякую приємно#Написал аноним
-
Этот украинский только портит звучание. Это пиздец, как будто кто-то блюёт и в то же время пытается что-то говорить-3#Написал аноним
Новых комментариев: 0
