Вона любила СКАЙ ночами слухати,
Дивитись фільми гарні про любов,
І це її печаль все більш роздмухує,
І сон розпочина із молитов.

Вона любила пізно прокидатися,
Й до вечора гортати сторінки,
Любила з кішками біля під*їзду гратися,
Чекала дотиків його руки.

Любила як вогонь тріщав в каміні,
І запах ваблячий жовтневого дощу,
Її не раз назвали "божевільна",
Вона ж сміялась тільки досхочу.

Вона сміялась, та ховала сльози,
Ховала біль і тліючі надії,
Вона - вірші, він навіть прози
Не написав...як їй боліло...

Він не прийде. Вона давно це знала,
Проте вечерять накрива на двох,
Вона більш за життя його кохала,
І їх розсудить тільки Бог.