Ніхто не готовий
до зустрічі із звіром що живе в тобі,навіть й ти сам.
Ти знаєш це
відчуття, коли усі клітини твого тіла втрачають себе.Коли вилізають назовні усі
павутини сьогодення.
Я ж невзмозі стримувати це в собі.І я буду ображатися на весь світ,адже я дуже важлива індичка.Зачекай
мені подобається така моя сторона
Я повішу собі на лоб табличку « Обережно,зла індичка»
і нехай тільки хтось спробує її не помітити ! Я настільки вбога, що не можу
знайти в собі краплю великодушності щоб пробачити , краплю самоіронії - щоб
посміятися , краплю щедрості - щоб не помітити , краплю мудрості - щоб не
образиись, краплину любові - щоб прийняти.Я буду вплутувати у свій біль інших...але для чого?)
І кат і герой одночасно?)
