Кому б ми не довіряли нас все одно зрадять... Як би це сумно не звучало,але це правда.Якщо ж ви посмієте це заперечити ,я вам розповім одну історію.
З дитинства ми довіряємо майже всім людям.Спочатку ми довіряємо батькам,потім нашим друзям у школі,потім вчителям.Згодом наші "друзі" знаходять собі іншого друга, кращого ніж ти.Наші вчителі ненавидять тебе,і не за щось,а просто так,тому що ти їм довірився.
Звісно є виключення ,але ці виключення стають дуже рідкісними .Лише одна з тисячі людей вам залишиться вірною.
День 10
| Комментариев: 1

Люди всегда тянутся друг к другу, и у каждого будет ровно столько близких и родных, сколько он сам для себя на бессознательном уровне определит