Я пробував спрагу піском тамувати,  
І море спалити хотів. 
Прагнув тебе забувати. 
Через сотні ночей до останнього ранку тягнуся.  
      Не клич мене. Я й сам 

Зрозуміла тільки зараз ,які все таки ідіоти в школі мене оточують. Особливо мої однокласники такі дегенерати.Хоча думають ,що якщо вони будуть менше читати то стануть крутішими.Вони мене надзвичайно дратують , бо  коли бачиш якусь їхнє тупе обличчя хочеш з них прікальнутись і шукаєш очима когось нормального , але там всі такі.Ходять всі такі аля круті з айфонами і не розуміють ,що їхні гаджети розумніші їх самих.Мене це так бісить,що інколи хочеться закричати на всю школу і підпалити її.А про вчителів я взагалі мовчу.Таке враження ,що для мого класу вибирали найтупіших вчителів.В них такі пусті очі ,що аж страшно хто вчить це покоління і чого вони його навчать.

Як це дивно я пишу тут про все ,що я думаю,все ,що у мене на душі і якось стає на багато легше.Я ніби виговорююсь психологу.Але на деякі мої запитання я не отримаю відповіді...
Шкода ,що нема безкоштовних онлайн психологів.Це б було чудесно.Просто собі виговорюєшся.Або ,щоб був сайт з Онлайн психологами ти вибираєш собі стать психолога і вік ,який тобі підходить і тобі видається список.Це б було дійсно класно.Або сайт де можна було б питати як тобі зробити в якісь ситуації,радитись.Еххх шкода ,що такого  нема......

Я постійно думаю про те ,що коли у мене буде така людина ,яка буде мене любити ,буде турбуватись про мене.Думаю про те ,як ми будемо разом просто лежати у ліжку і дивитися один на одного або обніматись.
Я хочу зараз ,щоб в мене був хлопець,але не як усі інші ,а як людина яку я давно знаю і мені було з ним затишно.На жаль я ще такої людини не знайшла.Я з багатьма переписувалась ,але не відчувала того затишку,я відчувала лише ,які ми чужі,навіть коли довго переписувались.Усі мені тут такі чужі навіть не можна це передати словами...

 Когда я говорю "Я НЕНАВИЖУ ШКОЛУ", это не значит, что я ненавижу образование и знания.Это значит, что я ненавижу тамошних эгоистичных и невежественных людей.Это значит, что я ненавижу стресс и высокие ожидания.Это значит, что я ненавижу, когда ко мне относятся как к дерьму.Это значит, что, черт побери, я ненавижу чувствовать ошибкой природы.

Нарешті я знайшла тут нормальну людину.Яка не пропонує "вирт","пошолить" і т.д. і т.п.
Він класний.Навіть схожий на мене.Але мені здається це скінчиться 2 днями переписки і раз в місяць хтось комусь напише "привіт".Це так сумно розуміти це...Він теж меломан,як і я.Він любить такі фільми ,як і я.Він має почуття гумору.Він дійсно класний.Я б хотіла з ним спілкуватись довго.Я хочу про нього дізнатись більше,я хочу ,що він мене знав справжню.Як ж це банально звучить...

Сьогодні перший раз,  як я щось записую у своєму блогу.Я ще ніколи не вела свій блог.Я думаю це буде найжахливіша інформація ,яку ви коли не будь читали.
Розповім я про себе.Я простий львівський підліток із своїми проблемами.Мені 15 років, вчусь я в школі.Школу я не дуже люблю ,але інколи я прагну туди піти ,щоб просто втекти від дому.Не те щоб я не люблю бути вдома, мене просто інколи дістає "битовуха".Я почала через це частіше сваритись із мамою і мені це дуже не подобається.
Я ходжу на шахи.Почала я туди ходити десь може 1 рік тому.Мені там подобається там в мене є друзі з якими я почуваю себе не так, як з іншими ,я почуваю себе розслабленою,не думати про те що я можу виглядати дурною,можу жартувати не боячись ,що хтось на мене буде дивно