Іванка: а самий-самий? не зазнавайся, хто б ти не був))

Іванка: я =Р ну в мене багато розумних друзів)

Іванка: не вгадаю

Іванка: бо ти знала, що це неправильна думка)

Іванка: о_О це справді дивна думка...цікаво що ж тебе на неї наштовхнуло?

Іванка: залежить від ситуації, але в більшості випадках я похуїстка) от наприклад коли я прочитала перше речення твого посту "хм..цікаво..перше враження про тебе було дибільне", то усміхнулася і подумала "другого першого враження не буде, але ладно...мені пох на ваші враження"

Іванка: кому її кинути? о_О анонімові? я ж не телепат

Іванка: смішно)

Іванка: співчуваю

Іванка: о_О емм..може просто погано знаєте?) не помічала за собою)

Іванка: знаєш, я думаю, що ти щаслива людина, адже впевнена у тому, що бачиш мене не часто. я жирна і страшна - окай)) ніколи не протестувала...чесно. що у твоєму розумінні "хуйня"? моя криша на місці. Можемо поговорити про всі мої недоліки. Радо вислухаю. Хочу знати хто такий ідельний зацікавився моєю кришою) Чи ти боїшся написати в приват? Невже тобі не пох. на мою думку...будь смілим і скажи все від свого імені, а не від імені аноніма. Я постараюся попадатися на очі ще менше, якщо це можливо, звичайно ж.

Іванка: дякую)) але я до цього всього не дотягую)) приємно*