Часто ми замовчуємо правду через те ,що розуміємо одне-цяправда буде неприємною звісткою для людини. Ми по собі знаємо ,що ладні вірититій неправді заради того,щоб почути бажане і наївно жити з думкою ,яка втілюєнадію.Ми можемо обманювати когось ,адже оточуючі не знатимуть наших думок…алені в якому разі ми не зможемо обнанути себе…. Це безглуздо,ми такі слабкі ,щонавіть собі не вміємо признатися у своїй нікчемності.,у своїй неправоті…ібезглуздості нашої думки ..чи неправильності наших кроків….ми ніби космос уякому є двапекучі Сонця ,але немаєпрохолодного Місяця..Ми ніби планета на якій є рослинність та водойми,але немаєжиття….це все міраж…Ми нове покоління..ми люди-міражі…нам такне вистачає сутності….наше життяперетворюється на просте «існування»..ми істоти які просто існують…але ж митакі не звичайні істоти…в нас повинен бути якийсь шарм…якасьіндивідуальність….а довкола нас так багато блефу…і грубо кажучи дешевизни……вивсі «дешевки»……це так пафосно і жорстко звучить…але ж правдиво…хха погляньте..язробила крок вперед ,яким випередила усіх вас…я сказала правду..у вічі…безсорому і такого переслідуваного СТРАХУ….а вас він переслідує…ви тікаєте, куди?….А ви тікаєте в глиб, у самі хащі, у самісінькі пазурі… який сором ви безпорадністворіння погляньте на себе чого ви добилися?..Чого ви варті…..хібачогось….невнятного і безтолкового як ви самі…...це не те!..Ми повинні розуміти, що ті правила по яких нас виховували давно застаріли...і сталінський терор не зрівняється з теперішньою новітньою школою виживання...ми повинні створювати нові умови...ми можемо...тільки варто над цим замислитися і зрозуміти що тількии разом ми чогось доб*ємося....допомогти комусь-це те ж саме що допомогти собі.....зламати стереотипні твердження-це те ж саме ,що поглянути на світ заново..на світ який нас задовольнятиме....і в якому житимуть щасливі люди і це 2-ий крок до такого бажаного щастя...