Аделина: 1000$

Аделина: та, вже три тижні майже

Аделина: шо ше

Аделина: бо обрала справу, яка як у процесі виявилось, мене не цікавить
наразі переіжджаю з вроцлава до варшави

Аделина: тата, ама феймос. несіть шампанське,мене гуглять

Аделина: мене вопше там нема

Аделина: донецька обл
звідки стілько питань

Аделина: не щипай. нехай росте

Аделина: де я треба там я не пропала

Аделина: о боже

Аделина: я шось нє жалєю. але спасібо тобі

Аделина: гоніш

Аделина: тут

Аделина: чудова порада, обов'язково

Аделина: напевно, це дуже цікаво))це все?:)

Аделина: так це з тобою?)

Аделина: а ми знайомі?)

Аделина: пюрешечка, в мундірушках!

Аделина: людина постійно змінюється внутрішньо/зовнішньо, не розумію, що тут дивного.)
але цікаво, що допомогає ці зміни помічати)

Аделина: хм.. :)
Деля, кажеш?)
дякую дуже, не уявляєш наскільки мені приємно.
і Тобі нехай!
ніколи не здавайся!

Аделина: та якось воно минає потроху.) вчуся, сижу в бібліотеках, шукаю місце, де проходитиму практику. тиждень тому повернулась з Берліна, де була на свята)нарешті налагоджується погода,можна бігати вечорами. за тиждень їду у Варшаву:)загалом усе добре, плануємо супер-автостоп!)
ми з Олегом разом!!!;)

Аделина: так, мала таке собі фіолетово-малінове. а як почало змиватися стало рожеве. вдалий експеримент :)

Аделина: квартира 4.

Аделина: звідки?)куди?)навіщо?)

Аделина: ні. навіщо?

Аделина: може під кінець літа, але не факт