За деньги можно купить кровать, но не сон. Книгу, но не ум. Секс, но не любовь.
Связи, но не друзей. Икону, но не веру. Место на кладбище, но не на небе...

Ця зустріч - не випадковість.
Ти в небезпеці, хоча сама цього ще не усвідомлюєш...
Він вже проник в твої кровоносні судини і дістанеться до серця.
Він зірве там почуття., які ти так ретельно вирощувала.
Він годуватиме тебе надіями.
Любовне завоювання - найегоїстичніший з хрестових походів.

Щодня, кожну годину ти себе переконуватимеш,
що твій опір непереборно, ти стежитимеш за своїми манерами,
за кожним своїм слівцем, проте бажання його присутності виявиться сильніше за наркотик.
Він оселиться у тебе в голові, і ти захворієш невиліковним абстинентним синдромом.
Не допоможе ні розум, ні час - час взагалі перетвориться на гіршого твого ворога.
Одна лише думка про те, щоб його набути, набути таким, яким ти його уявляєш,
дозволить здолати гірший із страхів - втратити його і саму себе.
Це важкий вибір, до якого нас змушує життя

Она любила шпильки и кино.
Могла быть сахаром и горьким шоколадом.
Пила слова, как терпкое вино,
Не пледом укрывалась – звездопадом.

Ей нравилось быть нежной и смешной,
Доверчиво к плечу чужому жаться,
Быть слабой птицей, ветреной волной,
Не помнить. Уходить…. И возвращаться.

Она хотела… быть сама собой:
Доверчивой, как девочка из сказки.
Забыть, что мир – жестокий и глухой,
Стекло разбить – и выбросить все маски.

Она всегда улыбается, всегда готова выслушать, понять, помочь,
всегда дружелюбна и полна обаяния.
Кажется, таким как она суждено быть счастливыми.
Возможно, она тоже скоро поверит в это.
Ну, а пока только спрячет следы ночных слез под косметикой
и с улыбкой пойдет навстречу новому дню.

Я живу в особом мире, где все для меня:
водопады, большие и маленькие, берега рек, морей и океанов,
пустыни, леса, закаты и восходы, чарующие звуки и волшебные краски,
есть хижина в одном окне которой виден океан, в другом горы ,
в третьем - поле подсолнухов......

Здесь солнце греет необыкновенно ласково,
ливень омывает не только весь мир но и душу,весело стуча каплями...
здесь так легко творить...

З точки зору банальної ерудиції, кожний індивідуум, який критично
мотивує абстракцію, не може іґнорувати критерії утопічного
суб’єктивізму, концептуально інтерпретуючи загальноприйняті дефанізуючі
полярізатори; тому консенсус, досягнутий діалектичною матеріальною
класифікацією загальних мотивацій у парадигматичних зв’язках предикатів
вирішує проблему удосконалення формуючих ґеотрансплантаційних
квазіпуслістатів всіх кінетично корелюючих аспектів.