Додай ігнору, повір, це дратуватиме!Живи повноцінним життям!Скажи собі: «Стоп!Досить!Мені зустрінеться обов*язково той справжній, мій, найкращий, який оцінить, полюбить, берегтиме»!Зміни стиль одягу, не відразу – поступово!Зміни зачіску, спосіб життя, настрій!Ти ж – повноцінна!В тебе є руки-ноги, розум, врода!Посміхайся по-більше! Радій життю, воно одне – неповторне!Знайомся з людьми, побільше гуляй ввечері з друзями!Радій кожному новому дню і ти побачиш – все зміниться!Якщо ж все аж так критично, то, можливо, варто попити просто якісь заспокійливі ліки, якийсь час!Ти зможеш себе брати в руки і не розкисати!! Почни трішки фарбуватися, зміни парфюм, зроби манікюр, а казати, що ти не вмієш цього робити, не слід, бо зразу ніхто і нічого досконало не робить, все з часом приходить!
В інтернеті достатньо теорії для того щоб вчитися! А тим більше якщо чогось дуже сильно захотіти, то воно неодмінно вийде!)
Хай ранок починається позитивною музикою і посмішкою новому дню, сонечку, небу, землі!
Ковбо: Від вашого коментарю, від вашої поради мені так боляче стало. Моє життя не буде повноцінним без нього! Він і є найкращий! Він чудовий! Коли я з ним, я радію життю, він змушує мене посміхатися однією тільки своєю посмішкою, своїм голосом. Він мене оцінив і полюбив! Він сам мене знайшов! Все! А при думці, що хтось міг би його замінити, нехай навіть у сто разів кращий за нього, мені просто блювати хочеться!
Я можу змінити це все що ви кажете, я можу радіти життю, але він же цього не побачить, бо він далеко, в іншому місті. Я тривалий час вже пробувала радіти життю, але то все щоб перевірити, що з того зміниться, але то все ззовні. А в середині все так само нестерпно боляче. І чим більше часу проходить - тим безнадійнішим мені все здається. До його появи в моєму житті все мені було пустим, я не уявляла для чого жити, що робити після закінчення університету. Про кохання я не думала, бо добряче натерпілася. Але він втрутився в моє життя, і додав йому сенсу, нехай не на довго, але я спробувала, що таке бути щасливою, що таке кохати того, хто кохає тебе. Раніше я не знала цього і не було про що сумувати, про що жалкувати, а тепер він пішов і мені стало в сто разів гірше, ніж було до нього. Я вже замислювалася, що буде якщо спробувати забути його. Для цього мені потрібно буде піти з політичної діяльності. А ЩО ТОДІ Я РОБИТИМУ? ЯКИЙ СЕНС ЖИТИ? Політика мені потрібна для того, щоб змінити ситуацію в країні, для того, щоб зробити щасливим майбутнє. А для кого те майбутнє? Якщо в тому майбутньому не буде нас разом та наших дітей, воно мені не потрібне.
Тому перед тим як давати мені загальні поради, подумайте спочатку, що не у всіх людей однакові ситуації, кожна людина унікальна. Для когось стосунки це щось що приходить та йде, а на їх місце приходить хтось новий. Але не для мене! Нехай краще б мені ніколи не знати кохання, ніж за життя віддаватися більш як одній людині.
А ще, не мандруй часто його сторінкою, бо під емоціями все розуміється не надно правильно, написані слова, коментарі – завдають тобі болю!Побережи себе! Тобі ще мамою бути!!Дружиною, другом, порадником!!Коханою!!Все так і буде!Все від тебе залежить!
Відпусти минуле!Твоє серденько відразу відкриється, душа – очиститься і туди на крильцях влетить любов!Справжня, взаємна, неземна, вічна!Поселиться там і житиме, а тобі буде гарно-гарно!І ти побачиш, яким має бути те справжнє кохання!
А він – то перегорнута сторіночка!Можливо, зустрівся тобі для досвіду!Шкода тільки, що не надто приємного!
Я бажаю тобі щастя, Оксанко!) І не забувай, чудеса – іноді бувають, а мрії — збуваються ;)
Ковбо: Я не хочу бути мамою, дружиною, коханою комусь іншому.. А коментарі, прості слова, які можливо навіть не варто серйозно сприймати, вони мені завдають нестерпного болю. Погано, що він не бачить, яких мук мені завдає в такі моменти. Можливо якби він в цей час був десь поруч, то зрозумів би, що я не жартую, зрозумів би як багато він для мене значить.
Я не хотіла ніякого такого досвіду! Я попереджала про це! Чому саме такий досвід потрібен. Чому не можна використати цей досвід і покращити наші ж стосунки, звідки у вас у людей ці кліше, чому всі думають, що у всіх все однаково.
карлик влюбился в карлика, которому он не нужен и теперь ноет что это лучший парень на планете
Ковбо: Він не карлик. Його зріст мене цілком влаштовує. Ви просто заздрите, а доїбатися нема до чого, от ви всі і згадуєте про зріст. А назвати карликом дівчину мого зросту, це якась убога спроба причепитися хоч до чогось. Дівчина не має бути наче жирафа. В мене нормальний середньостатистичний зріст :)
Ковбо: Може це ти закомплексований скиглій. А я тонка романтична особа, що не соромиться своїх почуттів, які б вони не були.
І "доєк" в мене немає. В мене є груди, які подобаються моєму хлопцеві. А у тебе можливо просто якісь комплекси через те, що нічого так і не виросло. Або ж виросло, але крім цього ніякими чеснотами природа не наділила.
Дівчинко!!!Так шкода тебе!!!
Не можу і не маю давати тобі поради, але хотілось би дещо написати!
Жоден чоловік не заслуговує на таку жертовність з боку жінки, тим більше якщо він не зміг оцінити її емоцій, почуттів і вчинків. Зрозумій, все те, що ти пишеш вк, він просто лайкає і я впевнена, що в нього в серці немає ніяких відчуттів, але цим же він робить боляче тобі, дає якусь надію!То хіба це порядно з його боку!?Але ніхто з твого оточення не має права писати чи казати тобі про те, який він нехороший, не достойний!Бо коли ми кохаємо, то нікого крім об*єкту нашого обожнювання більше не існує! Але подивись на світ реальніше!
Ти хороша, маленька, гарненька, розумненька!В тобі колосальний потенціал!То змінюйся!Зроби щось для того, щоб він подивився на тебе іншими очима!Щоб побачив в тобі ЖІНКУ!!Самодостатню, сильну, успішну, дещо недоступну!Щоб дивився на тебе захопленими очима!
Ковбо: Ну от звідки вам знати, є в нього якісь відчуття, чи ні (якщо точніше, то "почуття", бо "відчуття" - це слух, зір, нюх...)? Він ніколи нічого ПРОСТО не лайкає.
Та я готова змінитися, але ж знати би, чого він хоче, що йому подобається в жінці. Якщо я спитаю в нього, він скаже, що я чудова, що все в мені є. А якщо я навіть змінюся, стану іншою, то як він це побачить, якщо він далеко?
Але найбільшу помилку, яку я зробила і хочу виправити - це те, що публікую наші стосунки у ВК. І всі за цим спостерігають, кожен оцінює, виносить якісь судження. А стосунки то між двома людьми і стосуються лише їх двох. Моя проблема в тому, що мені нема з ким поговорити про це, його я турбувати з цим не хочу, бо він і так має багато клопоту, а тримати все в собі теж не можу довго, тому і не витримую, виливаю все у вигляді якихось творів на стіну ВК.
Якби він мені дав другий шанс, все було б по іншому.
Ти ж навіть у Свободу пішла не тому що націоналістка, а тому що хоч там с тобою хтось буде розмовляти та звертати на тебе увагу, так би сиділа вдома як миша та й надалі писала про своє нікчемне житя в вконтактє. А так дивись, неначе й щось робиш, здається й друзі з'явились, половина з яких такі ж самі як і ти.
Ковбо: По-перше, я не люблю бути у центрі уваги, тому зайва увага мені не потрібна.
По-друге, про моє допартійне життя знають лише найближчі друзі (з якими я, до речі, і зараз спілкуюся), тому ви би не писали ото херню всяку.
Проблема сучасності, що люди не знаючи інших намагаються їх осудити, критикувати, вказувати, що їм робити. Тобі ж, мій любий незнайомець (-ка), звісно видніше про мої мотиви вступу в партію, ніж мені самій :)
Звісно що половина, та навіть більше моїх друзів такі ж як я, бо усі мої друзі поділяють мої ідеї націоналізму.
Хоспаді! Мене вражає ваша хвора уява))
В інтернеті достатньо теорії для того щоб вчитися! А тим більше якщо чогось дуже сильно захотіти, то воно неодмінно вийде!)
Хай ранок починається позитивною музикою і посмішкою новому дню, сонечку, небу, землі!
Я можу змінити це все що ви кажете, я можу радіти життю, але він же цього не побачить, бо він далеко, в іншому місті. Я тривалий час вже пробувала радіти життю, але то все щоб перевірити, що з того зміниться, але то все ззовні. А в середині все так само нестерпно боляче. І чим більше часу проходить - тим безнадійнішим мені все здається. До його появи в моєму житті все мені було пустим, я не уявляла для чого жити, що робити після закінчення університету. Про кохання я не думала, бо добряче натерпілася. Але він втрутився в моє життя, і додав йому сенсу, нехай не на довго, але я спробувала, що таке бути щасливою, що таке кохати того, хто кохає тебе. Раніше я не знала цього і не було про що сумувати, про що жалкувати, а тепер він пішов і мені стало в сто разів гірше, ніж було до нього. Я вже замислювалася, що буде якщо спробувати забути його. Для цього мені потрібно буде піти з політичної діяльності. А ЩО ТОДІ Я РОБИТИМУ? ЯКИЙ СЕНС ЖИТИ? Політика мені потрібна для того, щоб змінити ситуацію в країні, для того, щоб зробити щасливим майбутнє. А для кого те майбутнє? Якщо в тому майбутньому не буде нас разом та наших дітей, воно мені не потрібне.
Тому перед тим як давати мені загальні поради, подумайте спочатку, що не у всіх людей однакові ситуації, кожна людина унікальна. Для когось стосунки це щось що приходить та йде, а на їх місце приходить хтось новий. Але не для мене! Нехай краще б мені ніколи не знати кохання, ніж за життя віддаватися більш як одній людині.
Відпусти минуле!Твоє серденько відразу відкриється, душа – очиститься і туди на крильцях влетить любов!Справжня, взаємна, неземна, вічна!Поселиться там і житиме, а тобі буде гарно-гарно!І ти побачиш, яким має бути те справжнє кохання!
А він – то перегорнута сторіночка!Можливо, зустрівся тобі для досвіду!Шкода тільки, що не надто приємного!
Я бажаю тобі щастя, Оксанко!) І не забувай, чудеса – іноді бувають, а мрії — збуваються ;)
Я не хотіла ніякого такого досвіду! Я попереджала про це! Чому саме такий досвід потрібен. Чому не можна використати цей досвід і покращити наші ж стосунки, звідки у вас у людей ці кліше, чому всі думають, що у всіх все однаково.
І "доєк" в мене немає. В мене є груди, які подобаються моєму хлопцеві. А у тебе можливо просто якісь комплекси через те, що нічого так і не виросло. Або ж виросло, але крім цього ніякими чеснотами природа не наділила.
Не можу і не маю давати тобі поради, але хотілось би дещо написати!
Жоден чоловік не заслуговує на таку жертовність з боку жінки, тим більше якщо він не зміг оцінити її емоцій, почуттів і вчинків. Зрозумій, все те, що ти пишеш вк, він просто лайкає і я впевнена, що в нього в серці немає ніяких відчуттів, але цим же він робить боляче тобі, дає якусь надію!То хіба це порядно з його боку!?Але ніхто з твого оточення не має права писати чи казати тобі про те, який він нехороший, не достойний!Бо коли ми кохаємо, то нікого крім об*єкту нашого обожнювання більше не існує! Але подивись на світ реальніше!
Ти хороша, маленька, гарненька, розумненька!В тобі колосальний потенціал!То змінюйся!Зроби щось для того, щоб він подивився на тебе іншими очима!Щоб побачив в тобі ЖІНКУ!!Самодостатню, сильну, успішну, дещо недоступну!Щоб дивився на тебе захопленими очима!
Та я готова змінитися, але ж знати би, чого він хоче, що йому подобається в жінці. Якщо я спитаю в нього, він скаже, що я чудова, що все в мені є. А якщо я навіть змінюся, стану іншою, то як він це побачить, якщо він далеко?
Але найбільшу помилку, яку я зробила і хочу виправити - це те, що публікую наші стосунки у ВК. І всі за цим спостерігають, кожен оцінює, виносить якісь судження. А стосунки то між двома людьми і стосуються лише їх двох. Моя проблема в тому, що мені нема з ким поговорити про це, його я турбувати з цим не хочу, бо він і так має багато клопоту, а тримати все в собі теж не можу довго, тому і не витримую, виливаю все у вигляді якихось творів на стіну ВК.
Якби він мені дав другий шанс, все було б по іншому.
По-друге, про моє допартійне життя знають лише найближчі друзі (з якими я, до речі, і зараз спілкуюся), тому ви би не писали ото херню всяку.
Проблема сучасності, що люди не знаючи інших намагаються їх осудити, критикувати, вказувати, що їм робити. Тобі ж, мій любий незнайомець (-ка), звісно видніше про мої мотиви вступу в партію, ніж мені самій :)
Звісно що половина, та навіть більше моїх друзів такі ж як я, бо усі мої друзі поділяють мої ідеї націоналізму.